Blog Background

Три підходи до мобільного застосунку: порівнюємо PWA, Flutter і нативну розробку

Перший смартфон у світі з’явився значно раніше, ніж ми звикли думати. У 1994‑му компанія IBM вивела на ринок пристрій IBM Simon: телефон із сенсорним екраном, який міг надсилати факси, пошту, мав календар, адресну книгу, нотатки, калькулятор.

Це і був перший реальний крок до мобільних застосунків. Ще через кілька років після цього, у Японії з’явився сервіс i‑mode від NTT DoCoMo – платформа, яка дозволяла завантажувати контент на телефони: сервіси, ігри, покупки, інформацію. Це був по‑справжньому перший комерційний поштовх до того, як ми зараз розуміємо App Store і Google Play: мобільний контент + доступ через телефон.

Відтоді мобільні додатки пройшли шлях від простих утиліт до повноцінних продуктів, на яких тримаються фінансові сервіси, медичні платформи, соціальні мережі, державні послуги. Але разом із можливостями зросла і складність вибору. Адже створення мобільного застосунку – це не просто питання функціоналу, а ще й стратегічне рішення: яким шляхом реалізовувати, скільки це коштуватиме, як швидко можна запустити і яких обмежень очікувати.

Сьогодні компанії найчастіше обирають між трьома підходами:

  • Нативна розробка – для максимальної продуктивності та інтеграції з пристроєм;
  • Flutter – кросплатформене рішення з єдиною кодовою базою;
  • PWA – гнучка альтернатива для швидкого запуску без App Store.

Саме про них і піде мова в нашій статті.

Нативна розробка: максимум контролю, максимум витрат

Нативні застосунки створюються окремо для кожної мобільної платформи:

  • Swift/Objective-C для iOS
  • Kotlin/Java для Android

Це класика жанру, яка досі залишається золотим стандартом у тих випадках, коли потрібна максимальна продуктивність, доступ до всіх функцій пристрою та повний контроль над UX.

Коли це виправдано?

  • Якщо додаток активно використовує функції смартфона: камера, Bluetooth, датчики руху, біометрію тощо.
  • Якщо потрібен бездоганний нативний досвід користувача: у складних інтерфейсах, з анімаціями, нестандартною логікою.
  • Якщо платформа має жорсткі вимоги до безпеки або сертифікації (наприклад, банківські продукти, медичні сервіси).

Переваги:

  • Максимальна швидкість і стабільність, що є особливо важливим для продуктивних застосунків.
  • Повний доступ до всіх API платформи.
  • Найкраща підтримка з боку Apple/Google – на нативні SDK орієнтовані оновлення ОС, тому нові фічі першими з’являються саме в нативних середовищах.

Недоліки:

  • Подвійна розробка: потрібно писати та підтримувати дві окремі версії для iOS і Android.
  • Вища вартість: дві команди, окремі релізи, більше QA.
  • Довші цикли оновлень через бюрократію в App Store/Google Play, рев’ю, погодження.

Нативну розробку можна порівняти з пошивом індивідуального костюму на замовлення: дорого, довго, зате ідеально під параметри. Якщо у продукті складна логіка, тісна інтеграція з пристроєм і великі вимоги до якості – це все ще найнадійніший шлях.

Але для багатьох бізнесів, які прагнуть швидше вийти на ринок, перевірити гіпотезу або зекономити, цей підхід може виявитися надмірним.

Flutter: один код – два застосунки

Flutter – це фреймворк від Google, який дозволяє створювати мобільні застосунки для iOS і Android з єдиною кодовою базою. Тобто одна команда, одна логіка, а на виході застосунки для iOS і Android, які виглядають як нативні.

Це рішення стало особливо популярним серед стартапів та продуктових команд, які хочуть швидше запуститись і зменшити витрати, не втрачаючи якість інтерфейсу.

Коли має сенс?

  • Коли треба запустити MVP і вийти на ринок одночасно на двох платформах.
  • Коли застосунок не залежить критично від глибоких можливостей смартфона.
  • Коли потрібно прискорити релізи та уникнути дублювання роботи команд.

Переваги:

  • Більш швидка розробка у порівнянні з нативною: одна команда, один стек.
  • Зручна підтримка та оновлення: зміни вносяться одразу для обох платформ.
  • Висока якість UI: Flutter має власний рендеринг, тому інтерфейс виглядає плавно та сучасно, хоча не завжди повністю відповідає нативному стилю iOS чи Android.
  • Активна спільнота і підтримка Google: постійне оновлення, велика база готових рішень.

Недоліки:

  • Розмір застосунку більший, ніж у нативних аналогів.
  • Не завжди доступ до специфічних функцій пристрою: для складних апаратних інтеграцій потрібні додаткові обгортки.
  • Все одно потрібна публікація в App Store і Google Play з усіма процедурними обмеженнями.

Flutter – це оптимальний варіант для багатьох сучасних продуктів, особливо якщо потрібно зекономити час, бюджет і зусилля. Цей підхід часто обирають навіть великі компанії.

Але важливо памʼятати: Flutter все ще грає за правилами платформ. І якщо продукт стикається з обмеженнями маркетплейсів або регуляторними бар’єрами, навіть найшвидший Flutter не допоможе пройти модерацію.

PWA: запуск без маркетплейсів і з повним контролем

PWA (Progressive Web App) – це вебдодаток, який виглядає і працює як мобільний застосунок. Його можна встановити на головний екран смартфона, він може мати офлайн-функціональність. А ще підтримує push-сповіщення та кешування: усе це через браузер, без обов’язкової публікації в App Store чи Google Play.

Це підхід, який дозволяє запустити мобільний сервіс напряму, без проходження модерацій, перевірок і технічних обмежень з боку платформ.

Коли це має сенс?

  • Якщо застосунок не проходить модерацію (через вікові обмеження, тематику, локальні правила).
  • Якщо потрібно вийти на ринок максимально швидко, без затримок на публікацію.
  • Якщо мобільний досвід – це розширення існуючого вебпродукту, і немає сенсу будувати окрему нативну архітектуру.
  • Якщо важлива гнучкість і швидкість оновлень.

Переваги:

  • Не потребує погодження з App Store чи Google Play.
  • Швидший запуск і деплой без рев’ю та технічної бюрократії.
  • Менше витрат на розробку: одна команда, одна кодова база.
  • Оновлення відбуваються автоматично, без участі користувача.

Недоліки:

  • Push-сповіщення підтримуються, але з обмеженнями на iOS: працюють лише через Safari, за умови, що користувач встановив PWA на головний екран і дав дозвіл на сповіщення.
  • Немає повного доступу до всіх функцій пристрою.
  • Не всі користувачі розуміють, як встановити PWA – потрібна продумана інструкція або UX-онбординг.
  • Відсутність присутності у маркетплейсах, немає органічного трафіку з App Store.

PWA не варто сприймати як спрощену версію застосунку. Це паралельна стратегія для мобільного доступу, оптимальна у випадках із регуляторними бар’єрами, потребою в швидкому запуску або за наявності вебпродукту, який можна розширити без зайвих витрат.

PWA у дії: кейс з нашого досвіду

British American Tobacco (BAT) – одна з найбільших транснаціональних компаній у світі, що спеціалізується на виробництві нікотиновмісної продукції, звернулася до нас із запитом створити мобільний застосунок для категорії 18+. Застосунок мав бути зручним, сучасним, із доступом до функціоналу через смартфон. Іншими словами, мати все, що і будь-який звичний мобільний сервіс.

З перших етапів стало очевидно, що традиційний шлях через App Store і Google Play заблокований. Через особливості законодавства та політик маркетплейсів публікація застосунку такого типу була неможливою.

Єдиним реальним виходом став PWA, який не потребував погодження з маркетплейсами, дозволяв користувачам додати іконку на головний екран, забезпечував потрібний функціонал прямо з браузера і давав повний контроль над оновленнями, без додаткових релізів і перевірок.

Результат: клієнт запустив продукт у стислі строки, без юридичних ризиків, із повноцінним мобільним інтерфейсом. І головне, не довелось чекати дозволу, щоб працювати з власною аудиторією.

Це не було тимчасовим рішенням чи MVP: це був осмислений вибір технології, який враховував обмеження, швидкість і бюджет. PWA не лише спростив дистрибуцію, а і відкрив можливість масштабування напряму через веб, без геообмежень, рев’ю чи платформеної цензури. Бізнес отримав мобільний канал доступу, який виглядає і функціонує так, як очікує користувач.

Порівняння: PWA, Flutter і нативна розробка

КритерійНативна розробкаFlutterPWA
Кодова базаОкрема для iOS та AndroidОдна кодова база для двох платформЄдина кодова база (веб)
Доступ до функцій пристроюПовнийМайже повний (залежить від плагінів)Обмежений (браузерні API)
Якість UI/UXМаксимальна, нативнаВисока, близька до нативноїЗалежить від реалізації, але для більшості кейсів достатня
Швидкість запускуНизька (від 3-6 місяців)Середня (від 2-4 місяців)Висока (від 2-6 тижнів)
Вартість розробкиНайвищаСередняНайнижча
ОновленняЧерез маркетплейси, із затримкоюЧерез маркетплейсиМиттєве, як на вебі
Необхідність модераціїТак (App Store, Google Play)ТакНі
Регуляторні обмеженняВисокі ризикиТі самі ризики, що і у нативіМінімальні, повний контроль над дистрибуцією
Поширення застосункуЧерез маркетплейсиЧерез маркетплейсиЧерез посилання, QR-код, сайт

Немає універсального рецепту, який тип застосунку працює краще, бо кожен підхід має свої переваги, обмеження та доцільність. В одному випадку вирішальну роль відіграє продуктивність і повна інтеграція з пристроєм. В іншому – швидкість виходу на ринок, обхід процедур або економія бюджету.

Ми в Iwis не просуваємо якісь окремі рішення, а підбираємо формат під цілі, вимоги й контекст кожного клієнта. Врешті-решт, застосунок – це міст між сервісом і користувачами, і нашою метою є не ускладнювати, а зробити його максимально прямим і зручним.

Наступний пост