Blog Background

Психографічна сегментація: як модель OCEAN допомагає краще зрозуміти клієнта

Сьогодні потенційного покупця вже складно здивувати красивим банером або універсальним оффером. Люди очікують персонального підходу та комунікації, яка звучить зрозуміло, чесно і влучно. І, що головне, саме для них.

Цього ефекту неможливо досягти, якщо орієнтуватися тільки на типові дані – вік, стать та локацію. Потрібно розуміти, як людина мислить, що її захоплює і що може відштовхнути.

Поговоримо про модель OCEAN (або “Big Five”), яка базується на п’яти ключових рисах характеру та розподіляє аудиторію не за цифрами в анкеті, а за якостями, цінностями та звичками. Вона відкриває шлях до глибшого розуміння мотивацій, страхів і емоційних тригерів клієнта.

  • Openness (відкритість до нового): цікавість, інноваційність, допитливість.
  • Conscientiousness (сумлінність): відповідальність, самоорганізація, орієнтація на цілі.
  • Extraversion (екстраверсія): товариськість, активність, позитивні емоції.
  • Agreeableness (доброзичливість): емпатія, бажання допомагати.
  • Neuroticism (нейротизм): емоційна нестабільність, тривожність, чутливість до ризику.

Цей підхід використовують в психології, HR, коучингу та маркетингу. Оцінки у вимірах Big Five навіть прогнозують результати президентів США!

Чому демографії більше не достатньо?

Уявімо, що ми продаємо певну модель кросівок і маємо стандартний таргетинг: “чоловіки, 25–34, Київ, цікавляться спортом”.

Але хтось купить ці кросівки, бо це нова лімітована колекція, і таких ще ні в кого немає. Хтось цінує зручність та практичність. Хтось прагне бути помітним та привертати увагу.

Один і той самий товар, але зовсім різні мотивації до покупки. Якщо робити єдину пропозицію для всіх, частина людей просто пройде повз. Але якщо підлаштувати меседж, реклама може влучити у кожного:

  • Openness: Нова технологія амортизації. Випробуй першим те, чого ще немає на ринку.
  • Conscientiousness: Міцна підошва та чітка фіксація. Кросівки, яким можна довіряти.
  • Extraversion: Яскравий дизайн для тих, хто звик бути в центрі уваги.
  • Agreeableness: Комфорт без компромісів. Ми створили ці кросівки, щоб піклуватись про тебе щодня.
  • Neuroticism: Гарантія та 30 днів на повернення.

Тобто, можна дати пʼять варіацій одного офферу, адаптованих під стиль мислення клієнта з кожного сегмента.

Як сайти зчитують риси особистості?

Згідно дослідженню, опублікованому у Frontiers in Psychology, поведінка користувачів на сайті – навігація, кліки, час на сторінці – дозволяє статистично класифікувати їх за OCEAN-профілем.

Люди з різними якостями характеру по-різному взаємодіють із вебінтерфейсами:

  • Інтроверти більше взаємодіють з контентом, але менше переходять між сторінками.
  • Люди з високою відкритістю швидше досліджують нові секції сайту.
  • Сумлінні користувачі мають стабільні патерни навігації і рідше повертаються “назад”.

Це відкриває абсолютно новий рівень персоналізації:

  • Пропозиції, які враховують, як саме людина приймає рішення.
  • UX-дизайн, який “підлаштовується” під тип мислення.
  • Тон комунікації, який резонує з глибинними цінностями.
  • Прогноз реакції на тригери: ціна, обмеження, бонуси, страх втрати.

Цифрова поведінка користувачів – навігація, кліки, пошук, скролінг – усе це залишає психографічний слід.

Дослідження Michal Kosinski (University of Cambridge) показало, що модель на основі лайків у Facebook може точніше оцінювати особистість людини, ніж її оточення:

  • ~10 лайків – точніше, ніж колеги,
  • ~70 лайків – точніше, ніж друзі,
  • ~150 лайків – точніше, ніж члени родини,
  • ~300 лайків – точніше, ніж партнери.

Як це впливає на реальний маркетинг? Ще у 2017 році дослідження (PNAS) показало, що реклама, адаптована під риси особистості користувачів, може дати до +40% більше кліків і до +50% більше покупок у порівнянні зі стандартною.

З того часу ці підходи лише посилились: зараз персоналізація базується не просто на інтересах, а на поведінці, контексті, емоціях.

Експеримент Cambridge Analytica

У 2016 році компанія Cambridge Analytica провела один з найбільших експериментів впливу в історії. Вони зібрали дані сотень тисяч користувачів через тести на Facebook, автоматично вирахували профіль OCEAN, сформували психографічні сегменти та створили рекламні меседжі під кожен тип особистості:

  • Екстравертам – кампанії на засадах гордості та єдності.
  • Невротикам – страх втрати або катастрофи.
  • Відкритим – меседжі про зміни і прогрес.

Попри критику точності та питання етики, факт залишається: персоналізація на основі психотипу була проведена в масштабі виборчої кампанії США.

Сегментація за стилем мислення

Наприклад, Spotify не просто рахує, скільки разів людина слухала той чи інший трек.
Він аналізує психологічний контекст: звички, ритм життя і навіть емоційний стан.

Ті, хто постійно шукає нові альбоми, змінює жанри та відкриває експериментальні треки, швидше за все, мають високий рівень відкритості до нового. Натомість користувачі, які запускають один і той самий плейлист щодня в один і той самий час – це люди з чіткою структурою поведінки та схильністю до порядку.

Ця інформація допомагає Spotify персоналізувати рекламні повідомлення.
Слухачам, які перебувають у спокійному або втомленому стані, не показують динамічну або емоційно агресивну рекламу. А тим, хто слухає енергійні треки під час тренування, можуть запропонувати товари для спорту чи активного способу життя.

Ось ще приклад: Patagonia: бренд, який побудував бізнес на світогляді своїх клієнтів. Люди, які обирають Patagonia, – це не просто мандрівники чи альпіністи. Це ті, хто цінує екологічну відповідальність та прагне зменшити споживання. Тому Patagonia каже: “Купи менше – використовуй довше”. Компанія таргетує не “молодь з доходом вище середнього у великих містах”. Вони звертаються до психотипу: свідомий, відповідальний, стійкий. І будують навколо цього всю етику бренду.

Коли Patagonia запустила кампанію Don’t Buy This Jacket, прямо закликаючи не купувати нову куртку, якщо стара ще служить, продажі… тільки зросли. Чому? Бо меседж потрапив точно в нерв цільової аудиторії.

Магія? Ні. Технологія + психологія

Мозок сучасного користувача – це не комора для банерів і акцій тижня. Він перенасичений: 10 секунд недоцільного контенту – і увага зникає. Не тому, що люди стали нетерплячими чи не хочуть бачити рекламу взагалі. А тому що вони втомилися від рекламного спаму і їх дратують нерелевантні пропозиції.

Тому сьогодні бренди повинні потрапляти у момент, у настрій та у стан потенційного клієнта.

Але є нюанси:

  • Етика. Якщо користувачі відчують, що ними маніпулюють – можуть відреагувати негативно. Чесність в цьому питанні критично важлива. Використовувати інструмент варто не для маніпуляцій, а для релевантнос
  • Точність. Неправильно визначений профіль = поганий досвід + змарнований бюджет.
  • Продукт має відповідати очікуванням. Якщо компанія обіцяє “емоційну новизну”, а дає сірий шаблонний сервіс – зрада очікувань вбиває все.

У світі, де кожен клік – це мікросигнал про особистість, важливо не просто фіксувати дії, а і усвідомлювати, що за ними стоїть.

І перш ніж щось сказати клієнту, треба навчитися його розуміти. Саме для цього існує якісна та ефективна бізнес-аналітика: ми в IWIS робимо так, щоб маркетинг мав надійну опору у вигляді чистих, прозорих і зрозумілих даних.

Наступний пост